розкольник

розкольник
-а, ч.
1) рел., заст. Учасник розколу (у 1 знач.). || Член однієї із сект, які належать до розколу; старообрядець, старовір.
2) перен. Той, хто вносить розкол (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "розкольник" в других словарях:

  • розкольник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • схизматик — розкольник церкви, порушник церковної єдності …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • розкольниця — і. Жін. до розкольник …   Український тлумачний словник

  • схизматик — а, ч., церк. 1) Те саме, що схизмат. 2) У православній і католицькій церквах – розкольник …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»